Момент, коли я просинаюся

"Якщо ти не спатимеш зі мною, то в мене є всі шанси стати великим письменником."
чи
"Обережніше, Джеймсі! Чи ти ніколи не ходив нічними вулицями, вихлипуючи інше ім"я?.."

Варто чи не варто колупати думки, залишені тобою в минулому без певного призначення і сенсу? Чи проникатися атмосферою і музикою, яка знову надриває те, що всі ці роки детально заплямовувалося і нашаровувалося, наче волокна сполучної тканини? Де початок?
Я нічого не можу сказати напевно. Знати, чого ти хочеш? Знущаєтеся?

Метелики, кролячі нори і великі кімнати.

"Невже треба згорнути вітрила і втекти від пригоди, якщо вона обіцяє тобі не саму радість і втіху?"

....