По шкірі

А я, зв’язана з плинністю, майже забула, що ти...

День був холодний. І дещо голодний. Їв шматки нашої безпосередності.

"Наче зі мною щось не те..."

Буває таке, що хочеш сказати, та не можеш. А несформовані слова боляче топчать, скачуть і кричать тобі десь у задній частині черепної коробки.

Такий стан, коли все, наче уві сні. Наче все напівіснуюче, ти напів розумієш і напів ризикуєш...та колись же ж має прийти кінець.