Кхрм. Щось нічого, крім депресивних постів в мене не виходить. І не хочеться писати щось інше.
Продовжуємо? *смикається кутик губ*
Важко описати те, що всередині. Щось схоже на клубок.
Існує бажання зробити чимало речей, про які потім жалітиму і які додадуть мені страждань.
Все це здається таким банальним.
Взагалі, чимало здається мені банальним. (Перебиває: і беззмістовним?)
Я не можу зупинитися. Далі пишу цей пост.
Глупасть ілі прєступлєніє?
В пам"ять випадково вриваються окремі слова, спогади і запахи.
Це мене засмучує. І дратує.
Я роздратована.
Я розумію, що час йде. І ніколи не повернеться. *капітан?*
Паплюжу свою мову жахливими словечками.
Все, абсолютно все. Абсолютно.
Продовжуємо? *смикається кутик губ*
Важко описати те, що всередині. Щось схоже на клубок.
Існує бажання зробити чимало речей, про які потім жалітиму і які додадуть мені страждань.
Все це здається таким банальним.
Взагалі, чимало здається мені банальним. (Перебиває: і беззмістовним?)
Я не можу зупинитися. Далі пишу цей пост.
Глупасть ілі прєступлєніє?
В пам"ять випадково вриваються окремі слова, спогади і запахи.
Це мене засмучує. І дратує.
Я роздратована.
Я розумію, що час йде. І ніколи не повернеться. *капітан?*
Паплюжу свою мову жахливими словечками.
Все, абсолютно все. Абсолютно.