Зупинка

Так. Я запинилася на тобі. Живий журнал.

Була фкантагтє. На форумах. Може й цікаво, та або занадто захоплює, або висмоктує все позитивне, зазвичай і те, і те. Не знаю, з чим це пов"язано і чи в когось ще так.
Чи це від людей залежить, чи від спілкування з ними, чи їхнім і своїм (та що приховувати?) свідомим і несвідомим бажанням показати найкраще.

Зрештою, та й тут те саме. Але трохи інакше.

Тут є що читати. Є на кого дивитися. Є можливість формулювати думки і розвивати їх у письмовій формі. Я бачу тут прогрес. Розумовий і духовний.

Все ж таки, це щоденник. Звісно, якби я писала тут щось надто особисте, я б могла приховати, але так не цікаво.

То ж давайте! Я хочу знати ваші думки. Хочу того, що є неможливим. Розумію, що це цілком логічно - люди не вміють читати думок один одного і вважаю це правильним. Я бавлюся словами. Я тонко відчуваю ритм цього написання. І мені це страшенно подобається.

Спілкуймося, поки ми нічого один одному не винні!