Entry tags:
(no subject)
Луїс Вільям Вейн (англ. Louis William Wain) (1860-1939) - англійський художник, відомий своїми численними антропоморфними зображеннями котів.
Ілюстрації Вейна часто пародіювали людську поведінку, були яскравою сатирою на модні течії і тенденції, що з'являлися у суспільстві. Вейн писав: «Я беру свій блокнот до ресторану чи у будь-яке інше жваве місце і просто малюю людей в їхніх звичайних позах як котів, наділяючи їх як можна більш людськими рисами. Це надає моїм роботам подвійну природу, і я вважаю їх своїми найкращими жартами».
Вейн брав участь у кількох благодійних товариствах, які працювали на благо тварин, таких, як Управлінська рада ліги наших німих друзів, Товариство захисту кішок, і Суспільство проти вівісекції. У 1890р. Вейн обирається президентом Англійського Національного котячого клубу. Вейн сподівався, що ця діяльність допоможе «зжити всю ненависть до кішок» в Англії.
Останні роки свого життя Луїс страждав від шизофренії.
Серія з чотирьох робіт Вейна часто використовується як приклад в підручниках з психіатрії для ілюстрації змін стилю творчості в результаті розвитку психічної хвороби з плином часу.
Ілюстрації Вейна часто пародіювали людську поведінку, були яскравою сатирою на модні течії і тенденції, що з'являлися у суспільстві. Вейн писав: «Я беру свій блокнот до ресторану чи у будь-яке інше жваве місце і просто малюю людей в їхніх звичайних позах як котів, наділяючи їх як можна більш людськими рисами. Це надає моїм роботам подвійну природу, і я вважаю їх своїми найкращими жартами».
Вейн брав участь у кількох благодійних товариствах, які працювали на благо тварин, таких, як Управлінська рада ліги наших німих друзів, Товариство захисту кішок, і Суспільство проти вівісекції. У 1890р. Вейн обирається президентом Англійського Національного котячого клубу. Вейн сподівався, що ця діяльність допоможе «зжити всю ненависть до кішок» в Англії.
Останні роки свого життя Луїс страждав від шизофренії.
Серія з чотирьох робіт Вейна часто використовується як приклад в підручниках з психіатрії для ілюстрації змін стилю творчості в результаті розвитку психічної хвороби з плином часу.