Entry tags:
(no subject)
Про цілісність і деталі:
Ян Вай Ейк / Jan van Eyck, Портрет подружжя Арнольфіні (Portrait of Giovanni Arnolfini and his Wife), 1434.
Наречений тримає лівою рукою руку своєї нареченої, а не правою, як того вимагає звичай. Такі шлюби укладалися між нерівними за соціальним статусом у суспільстві подружжям та практикувалися аж до середини XIX століття. Зазвичай саме жінка походила з нижчої суспільної верстви.
Десять медальйонів із зображенням Страстей Христових прикрашають його раму. Особливо цікавим є розташування мініатюр, оскільки з боку чоловіка Страсті Христові пов'язані з живими людьми, а з боку жінки — з мерцями. У дзеркалі відбивається художник і ще один свідок.
.jpg)
Під люстрою з правого боку знаходиться дерев'яна фігура святої Маргарити, що вбиває дракона. Вона вважається покровителькою породіль.
Особливе значення для полотна має сигнатура художника, вона розташована не як зазвичай — внизу, а на добре видному місці між люстрою та дзеркалом. Саме формулювання є незвичайним. Замість — «Ян ван Ейк зробив» (лат. Johannes de eyck fecit), тобто написав цей портрет, написано — «Ян ван Ейк був тут» (лат. Johannes de eyck fuit hic 1434).
І це - лише частина! Більше - тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F_%D0%90%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%96
Цитата Романа Полянського (до речі, раджу переглянути його "Різню"!) дуже вдала: "Під час роботи над фільмом я пускаю в хід все те, що мене оточує. Цей прийом можна уподібнити тому, який використав ван Ейк на портреті подружжя Арнольфіні з дзеркалом за їхньою спиною. Над дзеркалом написано щось на кшталт «Тут був я». Художники тієї епохи хотіли, щоб їхні глядачі відчували себе буквально всередині їхніх полотен."
Ян Вай Ейк / Jan van Eyck, Портрет подружжя Арнольфіні (Portrait of Giovanni Arnolfini and his Wife), 1434.
Наречений тримає лівою рукою руку своєї нареченої, а не правою, як того вимагає звичай. Такі шлюби укладалися між нерівними за соціальним статусом у суспільстві подружжям та практикувалися аж до середини XIX століття. Зазвичай саме жінка походила з нижчої суспільної верстви.
Десять медальйонів із зображенням Страстей Христових прикрашають його раму. Особливо цікавим є розташування мініатюр, оскільки з боку чоловіка Страсті Христові пов'язані з живими людьми, а з боку жінки — з мерцями. У дзеркалі відбивається художник і ще один свідок.
Під люстрою з правого боку знаходиться дерев'яна фігура святої Маргарити, що вбиває дракона. Вона вважається покровителькою породіль.
Особливе значення для полотна має сигнатура художника, вона розташована не як зазвичай — внизу, а на добре видному місці між люстрою та дзеркалом. Саме формулювання є незвичайним. Замість — «Ян ван Ейк зробив» (лат. Johannes de eyck fecit), тобто написав цей портрет, написано — «Ян ван Ейк був тут» (лат. Johannes de eyck fuit hic 1434).
І це - лише частина! Більше - тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F_%D0%90%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%96
Цитата Романа Полянського (до речі, раджу переглянути його "Різню"!) дуже вдала: "Під час роботи над фільмом я пускаю в хід все те, що мене оточує. Цей прийом можна уподібнити тому, який використав ван Ейк на портреті подружжя Арнольфіні з дзеркалом за їхньою спиною. Над дзеркалом написано щось на кшталт «Тут був я». Художники тієї епохи хотіли, щоб їхні глядачі відчували себе буквально всередині їхніх полотен."